1. Рід військ, що веде бойові дії в пішому строю; піші війська.
2. (переносно) Масові, рядові учасники якоїсь справи, організації тощо, які виконують основну, але не завжди помітну роботу.
піхота
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Розгорнулася польська піхота, пішла в наступ. Козаки стріляли, поки вони наближалися до возів, взялися за списи.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |