пішохід

1. Людина, яка пересувається пішки, особливо в міському середовищі або на дорозі.

2. Урбаністичний та транспортний термін: учасник дорожнього руху, який знаходиться поза транспортним засобом і не виконує на дорозі роботу, а також особа, яка рухається в інвалідному візку, веде велосипед, мопед, мотоцикл, везе санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я якось глянула на пішохід — там спинялися люди, скидали шапки, питали, кого ховають, і йшли собі. Коли я побачила це, я перестала плакати.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: іменник (однина) |