піримідин

1. Гетероциклічна органічна сполука, похідна діазину, що є однією з азотистих основ у складі нуклеотидів ДНК і РНК (цитозин, тимін, урацил).

2. Будь-яка похідна цієї сполуки, що грає важливу роль у біохімічних процесах живого організму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |