1. (вживається переважно в поетичній мові) Як колір — блакитно, синьо, насичено-блакитно.
2. (переносно) Як символ чистоти, небесної висоти, безмежності; блакитно, прозоро.
голубо
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови