пірник

1. Рідкісне діалектне позначення для пірна або пірнака — водоплавного птаха з родини качкових, який вміє пірнати (наприклад, чернь, крех).

2. Застаріла або діалектна назва для пристрою для пірнання, або ж людини, яка пірнає (пірнальник).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |