Словник Української Мови
Буква
1. Різко занурюватися в рідину (переважно у воду) головою або всім тілом, а також пересуватися під водою.
2. Перен. Різко кидатися, занурюватися кудись, у щось (наприклад, у гущавину, у хмару диму).
3. Перен. Захоплено і повністю віддаватися якійсь справі, думці, читанню тощо.
Приклад 1:
Пірнати в туман яструбові не хотілося, бо змерз у небі вже й так, летіти ж на Січ, не роздивившись, хто це скрипить, йому, допитливому, не випадало. Тому, освітлений збоку сонцем, він спроквола пішов над туманом, водночас умокаючи в нього дзьоба, аби зволожити зі сну горло та бодай разок к’якнути, бо зранку сьогодні ще ні до кого не говорив.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
Він любить пірнати у сліпучі ями високого осіннього неба. Це ніби про нього: in altum tendens cadit ab alto — високо літає — низько сідає.. Яка людська мудрість розкішна., і яка жорстока.
— Зеров Микола, “Камена”