пілотажник

1. Пілот, який виконує складні фігури вищого пілотажу на літаку, планері, вертольоті тощо; авіатор, що спеціалізується на майстерному керуванні повітряним судном у повітрі з демонстрацією його маневрових можливостей.

2. Рідкісне, застаріле вживання: той, хто керує пілотованим апаратом (наприклад, повітряною кулею), пілот у широкому значенні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |