1. Стосовний до гносеології, тобто філософської теорії пізнання, що вивчає його природу, принципи, методи та межі.
2. Пов’язаний із процесом, засобами або проблематикою пізнання навколишнього світу та самого себе.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до гносеології, тобто філософської теорії пізнання, що вивчає його природу, принципи, методи та межі.
2. Пов’язаний із процесом, засобами або проблематикою пізнання навколишнього світу та самого себе.
Приклад 1:
Подолання однобічності передбачає необхідність розрізняти онтологіч- ний і гносеологічний аспекти в дослідженнях психіки. У першому з цих аспектів психіка постає як матеріальне явище буття.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”