Словник Української Мови
Буква
1. Тривалий час чекати на когось або на щось, перебуваючи в стані очікування, часто з відтінком нетерплячки або тривоги.
2. Настійливо виглядати, вичікувати когось, сподіваючись на появу або прихід.
3. (у розширеному значенні) Бути в стані готовності до чогось, що має статися, передчувати якусь подію.
Приклад 1:
Після того спокійно вернулась в лоно сім’ї, та й стала піджидати Панаса Павловича. Ждала вона його в озброєнні своєї правоти і приготована, як слід, бо знала, що Панасові Павловичу буде відомо про «балачку» з Олександрою Михайлівною раніше, ніж він прийде додому.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”