факір

Буква:Ф

Значення

Бідний мусульманський чернець-жебрак, переважно в Індії, який заробляє на життя фокусами, факирськими трюками (наприклад, ходінням по вугіллю, ляганням на цвяхи), видаючи їх за прояв надприродних сил.
Фокусник, ілюзіоніст, який демонструє трюки, що імітують надприродні явища (наприклад, умисне самопошкодження без видимої шкоди, “оживлення” рослин тощо).
(У переносному значенні) Людина, яка здатна стійко переносити фізичні страждання, незгоди; незламна, загартована людина.

Граматичні форми:

н. факір, р. факіра, д. факірові, з. факіра, о. факіром, м. факірі, к. факіре