1. (про предмет) Такий, що має підточений, зіпсований край або поверхню; пошарпаний, потертий.
2. (перен., про людину або тварину) Дуже худий, змучений, з ослабленим здоров’ям; знесилений.
підточений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вівторок (2.ІІІ) поститиму, бо не буде ані гроша на віктунок, а далі, далі – підточений недугою, без ліків і поживи знидію, або пущу кульку в лоб! А так бажав би я сердечно бачитися ще раз бодай у житті з То- бою.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: прикментик () |