підтекст

1. Прихований, неявний зміст, намір або думка, що не виражені прямо, але можуть бути зрозумілі з контексту, інтонації, поведінки тощо.

2. У літературознавстві та мистецтві — внутрішній, часто психологічний зміст твору, що лежить глибше за безпосередньо зображуваними подіями або висловлюваннями персонажів і розкривається через систему натяків, асоціацій, символів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Настрій і символічний підтекст самозрозумілі. Та вони не нав’язані публіцистично, а художньо виплекані, гранично експресивні.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |