підсильник

1. Технічний пристрій або елемент електричного кола, призначений для посилення потужності, напруги, струму або інших параметрів сигналу.

2. Розмовна назва підсилювача звукової частоти, зокрема, у складі акустичної системи, музичної апаратури.

3. У мовознавстві — службове слово або морфема, що надає основному слову додаткового емоційного значення, інтенсивності; інтенсифікатор (наприклад, “пре-“, “архі-“, “само-” або слова “дуже”, “надзвичайно”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |