підсильник

[pidsɪlʲnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний пристрій або елемент електричного кола, призначений для посилення потужності, напруги, струму або інших параметрів сигналу.

  2. Розмовна назва підсилювача звукової частоти, зокрема, у складі акустичної системи, музичної апаратури.

  3. У мовознавстві — службове слово або морфема, що надає основному слову додаткового емоційного значення, інтенсивності; інтенсифікатор (наприклад, “пре-“, “архі-“, “само-” або слова “дуже”, “надзвичайно”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підсильник, р. підсильника, д. підсильникові, з. підсильника, о. підсильником, м. підсильникові, к. підсильнику

Більше записів