1. Таємно, непомітно почути чиюсь розмову, слова, які не призначені для слухача.
2. Навмисне прислухатися, щоб дізнатися про щось, зазвичай потаємне або конфіденційне.
Словник Української Мови
Буква
1. Таємно, непомітно почути чиюсь розмову, слова, які не призначені для слухача.
2. Навмисне прислухатися, щоб дізнатися про щось, зазвичай потаємне або конфіденційне.
Приклад 1:
Завівши мене в якийсь куток, де нас не могли підслухати, він розповів, як під час чергової кампанії боротьби з українським буржуазним націоналізмом він каявся на всіх можливих рівнях, аж поки десь угорі не розібралися й не відкинули звинувачень. Я відповіла, що такі стереотипи поведінки абсолютно не відповідають мені: «І загалом як можна, віддавши стільки років вивчення творчости Шевченка, в житті поводитися так не по-шевченківськи?!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”