підщит

1. (іст.) Невеликий щит, який використовувався у середньовічній фортифікації для захисту стрільців, що перебували на бойовому ході стіни або вежі; зазвичай кріпився до бруствера або парапету.

2. (іст., військ.) Додатковий ручний щит, часто з прорізом для спостереження або стрільби, який використовували арбалетники та стрільці для захисту під час перезаряджання.

3. (перен., рідко) Засіб захисту, прикриття від чого-небудь.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |