проріз

1. Відкритий простір, зроблений шляхом розрізання, прорізування чогось; щілина, отвір, прорізаний у чомусь.

2. Розріз у верхньому одязі (сукні, блузі, пальто тощо) для вільнішого надягання або як декоративний елемент, часто оброблений швом або планкою.

3. Технологічний розріз у деталі одягу, призначений для його подальшого оброблення (наприклад, для кишені).

4. У будівництві та архітектурі: отвір у стіні, перекритті тощо для вікна, дверей, комунікацій.

5. Рідко вживане значення: вузький прохід між чим-небудь; щілина, проміжок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кам’яниці виростали переді мною з темряви, як прадавні скелі, кожну тріщину, кожен проріз дверей та вікон, кожну цеглину я бачила різко як ніколи. Бачила тремтіння поморщеної старечої руки, чула хрипкий віддих хворого, помічала подряпини на дверцях дрожки, що вже зникла за поворотом, чула, як кіт роздирає кігтями килим на другому поверсі кам’яниці на вулиці Барона Гірша.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |