Значення
-
(у граматиці) Синтаксичний зв’язок між словами в реченні, при якому одне слово (залежне) ставиться у визначений відмінок, сполучається з прийменником або змінює закінчення відповідно до вимог іншого слова (головного), що ним керує; підпорядкування.
-
(переносно) Підпорядкування, підпорядкованість, стан залежності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підряджання, р. підряджання, д. підряджанню, з. підряджання, о. підряджанням, м. підряджанні, к. підряджання