підпокриття

1. У геометрії та топології — сімейство підмножин даної множини, об’єднання яких містить цю множину; покриття, що складається з підмножин основної множини.

2. У техніці та будівництві — нижній, часто допоміжний або проміжний шар покриття, що наноситься на поверхню перед основним шаром для поліпшення адгезії, вирівнювання або захисту.

3. У розмовній мові — те, що знаходиться безпосередньо під зовнішнім покриттям, оболонкою або верхнім шаром чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |