Значення
-
У давньоіндійській філософській традиції — особа, яка має право або повноваження на вивчення, тлумачення чи виконання певних священних текстів, ритуалів або релігійних практик.
-
Термін, що вживається на позначення компетентної, уповноваженої особи в системі ведичного знання, яка досягла відповідного рівня духовної зрілості та підготовки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. адхикарик, р. адхикарика, д. адхикарикові, з. адхикарик, о. адхикариком, м. адхикарикові, к. адхикарику