АКОЛІТ, -а, чол.
1. У християнській церкві (переважно в католицизмі та православ’ї) — особа, яка прислуговує священнику під час богослужіння; вівтарник, паламар.
2. перен., книжн. Відданий послідовник, прихильник або помічник якоїсь особи, ідеї чи вчення, часто з відтінком некритичного слідування.