Значення
-
АКОЛІТ, -а, чол.
-
У християнській церкві (переважно в католицизмі та православ’ї) — особа, яка прислуговує священнику під час богослужіння; вівтарник, паламар.
-
перен., книжн. Відданий послідовник, прихильник або помічник якоїсь особи, ідеї чи вчення, часто з відтінком некритичного слідування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аколіт, р. аколіта, д. аколітові, з. аколіта, о. аколітом, м. аколіті, к. аколіте