Словник Української Мови
Буква
1. (у кримінальному процесі) Офіційна назва стадії досудового розслідування, яка передує обвинуваченню та полягає у зборі й перевірці даних про особу, яку слідчий або прокурор мають підстави вважати причетною до вчинення злочину.
2. (заст., рідк.) Припущення, здогад; те саме, що підозра.
Приклад 1:
Воєнно-політичні успіхи вавилонського царя викликали глибокі підозріння у марійського сусіди Зімріліма, який перестав надавати йому військову підтримку. Ображений такою чорною невдячністю свого неоплатного боржника, Хаммурапі зрівняв Марі із землею, а самого Зімріліма, очевидно, стратив.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”