Словник Української Мови
Буква
1. Робити знову новим, відновлювати попередній стан, властивості або якість чогось.
2. Починати щось знову, після перерви; відновлювати перервану діяльність, процес або явище.
3. Поповнювати запас чогось, додавати нового до наявного, щоб відновити колишню повноту або кількість.
4. У медицині — сприяти загоєнню, регенерації тканин або відновленню здоров’я, сил.
Приклад 1:
Вистави полиши- ли гарне вражіння, хоч тоді вже відчувалася потреба збільшувати репертуар та його раз у раз підновляти. Виринали цікаві поради для управи театру щодо репертуару: “Пора тепер кинутися русь- ким поетичним талантам передовсім на перекладанє славнійших драматичних творів: Шекспіра, Кальдерона, Корнеля, Ґете, Шіл- лера, Фредра та инших славних европейських драматургів, раз, щоби сими перекладами піддержати руську сцену, а опісля щоби себе й других образувати й приготовити до оригінальної обробітки трагічних і комічних яв з рідної історії, а іменно з пребагатого в геройські і траґічні події козацького життя.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”