1. Розташований або той, що знаходиться біля підніжжя, у нижній частині чогось (наприклад, гори, пагорба, пам’ятника).
2. Призначений для ніг, що стосується ніг (застосовується переважно у стійких словосполученнях).
Словник Української Мови
Буква
1. Розташований або той, що знаходиться біля підніжжя, у нижній частині чогось (наприклад, гори, пагорба, пам’ятника).
2. Призначений для ніг, що стосується ніг (застосовується переважно у стійких словосполученнях).
Приклад 1:
Лейба тоді, одпасшись на панському добрі, пішов на підніжний корм. Понаїздили нові прикажчики та зараз кинулись од-бирати місце для панських покоїв.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”