АВАРІЙНИК, -а, чол. 1. Працівник аварійної служби, який ліквідовує аварії, несправності, пошкодження (на лініях електропередач, водогону, газогону тощо).
2. Розм. Водій, який часто потрапляє в аварії або створює аварійні ситуації на дорозі.
аварійник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |