підмногостатний

[pidmnoɦostɑtnɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у філософії, особливо в схоластиці) такий, що існує не самостійно, а лише як частина, якість чи ознака іншої сутності (субстанції); несамостійний, залежний.

  2. (у граматиці) такий, що стосується підмножини предметів чи явищ у межах більш загального класу, що виражається багатозначним іменником.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підмногостатний, р. підмногостатного, д. підмногостатному, з. підмногостатного, о. підмногостатним, м. підмногостатнім, к. підмногостатний

Більше записів