Значення
-
АБЛЕГА́ЦІЯ, ї, жін., іст., церк. 1. У католицькій церкві — особливе доручення або повноваження, що надавалося папою римським своєму представникові (легатові) для виконання певної місії, зазвичай дипломатичного або адміністративного характеру.
-
Застаріла назва дипломатичної місії, яку очолював легат; також сама така місія чи посольство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аблегація, р. аблегації, д. аблегації, з. аблегацію, о. аблегацією, м. аблегації, к. аблегаціє