аблегат

АБЛЕГА́Т, іменник чоловічого роду, істота.

1. У католицькій церкві — особа, яку папа римський уповноважує представляти його на певних урочистостях або виконувати спеціальне доручення, зазвичай з доставкою кардинальського капелюха чи інших папських відзнак.

2. заст. У дипломатії деяких країн — надзвичайний посланець або делегат, уповноважений виконувати окреме дипломатичне завдання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |