підкидько

1. Дитина, яку залишили без батьківського догляду, підкинули чужим людям або до закладу.

2. Переносно: людина, яка несподівано з’являється десь, приєднується до колективу чи з’являється в житті інших людей без запрошення, часто викликаючи підозру або незручності.

3. У розмовній мові: предмет, який хтось підкинув, таємно поклав у невласне місце з різними намірами (наприклад, для компрометації).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |