1. (розм.) Людина, яка похнюпилася, насупилася; похмура, неговірка, нелюдима особа.
2. (перен., розм.) Про того, хто виглядає сумним, зажуреним або незадоволеним.
похнюпа
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови