Фальцетність — властивість голосу, що характеризується використанням фальцету, тобто високого, легкого, часто пронизливого регістру, утвореного коливанням лише країв голосових зв’язок.
Фальцетність — манера співу або говоріння фальцетом, що надає звучанню специфічного тембру, часто з відтінком штучності або надмірної високої тональності.