1. Прикметник, що означає: призначений для підкопу, риття під чим-небудь або для руйнування знизу.
2. У переносному значенні: такий, що послаблює, нищить щось ізсередини, підриває основи чогось.
підкопувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |