підкоп

1. Тайний підземний хід, виритий під чимось (під стінами фортеці, ворожим укріпленням тощо) для раптового нападу або проникнення.

2. Дія за значенням дієслова “підкопати” — риття, утворення ями або тунелю під чимось.

3. Переносно: приховані дії, інтриги, спрямовані на підрив чиєїсь позиції, авторитету або для досягнення користі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тоді б він вийшов із свого сховища й почав би підкоп, щоб потім набити його динамітом. Філер, що йшов трохи позаду Бойка, спинився і став скручувати з тютюну цигарку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |