підклейка

1. Дія за значенням дієслова “підклеювати“; процес приклеювання чогось знизу або додаткового прикріплення за допомогою клею.

2. Смужка, клапть паперу, тканини тощо, яку підклеюють зі зворотного боку чогось для зміцнення, ремонту або інших цілей (наприклад, у палітурній справі, реставрації).

3. У палітурній справі: операція з’єднання книжкового блоку з палітурною кришкою за допомогою марлі, паперу та клею; також сама матеріальна частина (смужка марлі, паперу), що для цього використовується.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |