1. Поведінка, характерна для фарисеїв; лицемірство, облудність, прикриття поганих вчинків благочестивими словами.
2. Релігійно-політична течія в давній Юдеї, представники якої (фарисеї) дотримувалися зовнішньої обрядовості, демонстрували показну побожність, але не дотримувалися моральних принципів у повсякденному житті; також сукупність поглядів та принципів цієї течії.