Древослів

Словник Української Мови

підхоплювати

Буква

1. Брати когось або щось на руки, піднімати знизу, підтримуючи знизу.

2. Раптово захоплюватися, починати щось робити з ентузіазмом, активно долучатися до якоїсь справи, ідеї тощо.

3. Починати співати або грати музичний твір, підтримуючи когось або продовжуючи пісню, мелодію після іншого.

4. Перехоплювати, ловити щось на льоту, що падає або рухається.

5. Захоплювати, заволодівати чимсь швидко, раптово або несподівано.

6. Розповсюджувати, повторювати чи поширювати (часто про слова, думки, новини).

7. Підтримувати, схвалювати чи розвивати (ідею, пропозицію, ініціативу).

Приклади вживання

Приклад 1:
Напередодні він із смутком, майже невдоволено гадав про те, що завтра до­ведеться покидати справи, відмовляючись різними нісеніт­ницями, бігти в інший кінець міста, знову вертатись, знову підхоплювати працю, як-не-як трохи стом­леному, пізніш обідати, порушуючи аж до ночі свій влас­тивий розпорядок. Але й увечері мало міг давати дівчині уваги, ніколи не міг певно сказати, чи буде завтра віль­ний, і до театру здебільшого ходив з товариством, рідко коли маючи змогу попередити кохану.Кімната, де вони здибались, стала для нього малень­кою станцією, де він сходив з експреса, в руках валізка й го­динник, прислухаючись до другого дзвінка дальшого потягу.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів