• безважільний

    1. Який не має важіля або важільної системи для передачі сили або керування.

    2. У техніці: такий, що функціонує без використання важіля як елемента конструкції.

  • безважний

    1. Який не має ваги, дуже легкий, невагомий.

    2. Який не має значення, важливості; несуттєвий, другорядний.

    3. Який не має авторитету, впливу; незначний, невпливовий.

  • безбілковий

    1. Який не містить білків, позбавлений білкових речовин.

    2. Призначений для харчування без білків або з обмеженим їх вмістом (про дієтичні продукти).

  • безбілетний

    1. Який не має квитка (білета) на проїзд у транспорті або на відвідування якоїсь заходи, установи тощо.

    2. Який здійснюється або відбувається без належного квитка (білета).

  • безбідно

    1. У спосіб, що не викликає біди, труднощів або негараздів; без негативних наслідків, безпечно, благополучно.

    2. (Уживається як присудкове слово) Безпечно, у добрі, у благополуччі (про перебування, життя).

  • безбідний

    1. Який не має бід, негараздів, страждань; спокійний, безтурботний.

    2. Який не зазнає матеріальної скрути, має достаток; забезпечений.

  • безбурний

    1. Позбавлений бур, що не має бур; спокійний, тихий (про море, водну поверхню).

    2. Переносно: позбавлений хвилювань, потрясінь, конфліктів; спокійний, мирний (про життя, період часу, суспільні відносини тощо).

  • безбуржуазний

    1. Який не належить до буржуазії, не має її рис або не пов’язаний з нею; позбавлений буржуазних елементів.

    2. Спрямований проти буржуазії, що заперечує її цінності або суспільний устрій.

    3. У марксистсько-ленінській термінології: такий, що існує або створюється в умовах відсутності буржуазії як класу (наприклад, про суспільство, культуру).

  • безбулавний

    1. Який не має булави як символу влади, не пов’язаний з булавою гетьмана чи іншого козацького чиновника.

    2. У переносному значенні: позбавлений влади, не маючий владних повноважень, не пов’язаний із здійсненням влади.

  • безбукварний

    1. Який не використовує традиційного букваря (азбуки) для навчання читанню; заснований на інших методах (наприклад, на аналітико-синтетичному методі чи методі цілих слів).

    2. Який не вміє читати; неписьменний (застаріле, рідковживане значення).