безбідний
[bɛzbidnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Психологія) –
Який не має бід, негараздів, страждань; спокійний, безтурботний.
- (Соціологія) –
Який не зазнає матеріальної скрути, має достаток; забезпечений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безбідний, р. безбідного, д. безбідному, з. безбідного, о. безбідним, м. безбіднім