Словник Української
1. Такий, що вживається або може вживатися з певною метою; призначений для практичного застосування, ужитку.
2. (У спеціальних галузях) Такий, що є об’єктом або засобом використання, експлуатації (наприклад, про ресурси, техніку, програмне забезпечення).
1. Глибокий виріз у верхній частині жіночого одягу (сукні, блузки тощо), що відкриває шию, плечі та частину грудей.
2. Частина жіночого одягу (переважно вечірнього або святкового), що має такий виріз.
3. Перен. Відкрита частина грудей, шиї та плечей у такому одязі.
1. (у хімії, технології) Процес видалення або знебарвлення кольору, очищення речовини від барвників, пігментів або домішок, що надають забарвлення.
2. (у медицині, косметології) Штучне освітлення або видалення природної пігментації волосся, шкіри, зубів тощо.
3. (у мистецтві, реставрації) Втрата, зміна або послаблення початкового кольору матеріалу (наприклад, паперу, фарби, тканини) під впливом часу або зовнішніх факторів.
1. Призначений для використання, такий, що можна використати; уживаний, вживальний.
2. У мовознавстві: такий, що стосується вживання мовних одиниць у мовленні; вживальний (наприклад, про аспект дослідження).
1. (про предмет, матеріал) Такий, що може бути використаний, придатний для практичного застосування; уживаний.
2. (про ідею, знання тощо) Такий, що має практичну цінність, може бути застосований у діяльності; прикладний, придатний до вжитку.
1. У мистецтві — техніка, протилежна колажу, при якій художник не додає, а знімає шари з поверхні твору, створюючи новий образ шляхом видалення, зішкрібання чи відшаровування матеріалу.
2. У ширшому сенсі — творчий метод або процес деконструкції, розбирання цілого на складові частини шляхом усунення певних елементів для виявлення нового сенсу або форми.
1. (про предмети, речовини, ресурси) Бути вжитим, застосованим для певної мети; знайти своє використання.
2. (про явища, події, ситуації) Стати об’єктом чиїхось маніпуляцій; бути вжитим (часто з корисливим, егоїстичним наміром) на чиюсь користь.
3. (розм., про людину) Бути вжитим кимось для досягнення власних цілей, часто зневажливо; стати знаряддям у чиїхось руках.
Процес усунення колоніальної спадщини в різних сферах суспільного життя (політиці, економіці, культурі, мові, освіті, психології тощо), спрямований на подолання наслідків колоніалізму та відновлення історичної справедливості щодо колонізованих народів.
Історико-політичний процес демонтажу колоніальних структур, ідеологій та практик, що часто включає визнання злочинів колоніалізму, повернення культурних цінностей, перегляд наративів та здобуття реального суверенітету колишніми колоніями.
1. Застосувати що-небудь для певної мети, скористатися чимось, употребити.
2. Ужити, спожити, витратити щось для досягнення якогось результату.
3. Отримати користь, вигоду з чогось, вдало застосувати щось у своїх інтересах.
1. (в медицині) лікарська форма — відвар, водний витяг із лікарських рослин, що готується шляхом кип’ятіння сировини у воді протягом певного часу.
2. (переносно, рідко) щось, що є результатом тривалого обдумування, «виварювання» ідей або переживань; концентрований виклад думок.