Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що вживається або може вживатися з певною метою; призначений для практичного застосування, ужитку.
2. (У спеціальних галузях) Такий, що є об’єктом або засобом використання, експлуатації (наприклад, про ресурси, техніку, програмне забезпечення).
Приклад 1:
6); /*, */, // – сукупність знаків, використовуваних для записування комен- тарів; , – знак, використовуваний для перелічування об’єктів; . , –> – знаки використовувані при роботі зі структурованими типами і класами; – операторні дужки, які поєднують блок команд; [ ] – дужки для запису індексів масивів; ( ) – дужки для встановлення черговості виконування операцій і запи- сування аргументів функції; ‘ ‘ – знаки для записування значення символьних констант; ” – знак для записування значення символьної інформації .
— Невідомий автор