Словник Української
Аристократичність — це іменник жіночого роду, абстрактне поняття, утворене від прикметника «аристократичний» у значенні 2; синонім до слова «аристократизм».
Ілюстрацією вживання є літературний приклад: героїня Ватя вагалася, чи перелазити через перелаз, оскільки в її свідомості аристократичність і демократичність несподівано вступили в запеклу боротьбу (Микола Левицький, том IV, 1956, сторінка 84).
Прислівник, утворений від прикметника «аристократичний».
Характеризує дію або прояв, властивий аристократії: витончено, вишукано. Наприклад, про тонкі манери, вирази та поводження; або про надзвичайно чисту та правильну вимову, яка навмисно виділяється.
АРИСТОКРАТІЯ, -ї, ж. 1. (вик. в одн., іст.) Тип державного устрою, за якого повнота влади зосереджена у представників багатої знаті, що передає свої права спадково.
2. (збірн.) Панівна еліта суспільства, що належить до експлуататорських класів і складається з найвищої, переважно родової, знаті. // Найбільш привілейована частина будь-якого класу чи певної соціальної групи.
АРИСТОКРАТКА, -и, іменник жіночого роду. Жіночий відповідник до іменника «аристократ». Як приклад використання: у художній літературі зустрічається репліка «Вона казала, що так поводяться всі аристократки» (Л. Укр., III, 1952, 654). Також: «Одної препишної місячної зимової ночі їхав молодий мужик з аристократкою… й обоє вони мовчали» (Коб., III, 1956, 243).
Ботанічний термін. Дивіться статтю «кірказон».
Філософська школа або течія, що ґрунтується на ідеях давньогрецького мислителя Аристотеля.
Аритма — це традиційна обрядова операція, яку колись практикували серед корінних народів Австралії. Вона полягала в тому, що юнакам через декілька тижнів після звичайного обрізання (циркумцизії) робили поздовжній розріз пеніса, що призводило до часткового або повного розщеплення сечівника. Цей втручання було надзвичайно ризикованим, рана заживала повільно і супроводжувалася сильним болем.
Період відновлення вимагав, щоб хлопець постійно лежав на спині, отримував спеціальне харчування та догляд від жінок, які пильнували, аби не виникли життєво небезпечні інфекції. Після загоєння статевий член зберігав здатність до ерекції, але набував значно більшої ширини. Через це дівчата також зазнавали хірургічного втручання — їм розширяли вхід до піхви за допомогою надрізу.
Сечовипускання після такої операції найчастіше відбувалося в позиції сидячи навпочіпках, подібно до жінок, при цьому член потрібно було тримати спрямованим угору. Вважається, що ця своєрідна процедура, попри свою складність, не заважала продовженню роду.
Арифметика — це фундаментальний розділ математики, який вивчає числа, їх властивості та прості операції з ними: додавання, віднімання, множення та ділення.
АРИТМІЧНИЙ, -а, -е. Таке, що не має ритму; позбавлене ритмічності. Наприклад, про рух: Він нервово прохався довгою світлою кімнатою аритмічним, неритмічним кроком (Собко, Граніт, 1937, 185).
Про пульс: У малих дітей пульс часто нестійкий і може бути аритмічним, тобто нерівним із перебоями (Шк. гігієна, 1954, 80).
Аритмічність — це іменник жіночого роду, абстрактне поняття, що походить від прикметника «аритмічний».