Значення
- (Історія) –
АРИСТОКРАТІЯ, -ї, ж. 1. (вик. в одн., іст.) Тип державного устрою, за якого повнота влади зосереджена у представників багатої знаті, що передає свої права спадково.
- (Соціологія) –
(збірн.) Панівна еліта суспільства, що належить до експлуататорських класів і складається з найвищої, переважно родової, знаті. // Найбільш привілейована частина будь-якого класу чи певної соціальної групи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аристократія, р. аристократії, д. аристократії, з. аристократію, о. аристократією, м. аристократії, к. аристократіє