Словник Української
1. Рід хвостатих земноводних родини амблістомових, поширених у Північній Америці, які мають видовжене тіло, широку голову та живуть переважно у воді або поблизу водойм.
2. Назва личинкової стадії (аксолотля) деяких видів цього роду, що здатна розмножуватися, не досягаючи дорослої форми (неотенія).
1. В архітектурі християнських храмів — висока напівкругла або чотирикутна платформа з сходами, з якої в давнину читали Святе Письмо, співали псалми або промовляли проповіді; зазвичай розташовувався в центрі храму, пізніше його функції перейшли до вівтаря та клиросу.
2. У сучасній церковній практиці — невисокий столик або пюпітр на довгій ніжці, що встановлюється в центрі храму або перед іконостасом, для читання Апостола, Євангелія або промови священнослужителя під час служби.
1. В архітектурі християнських храмів — висока напівкругла або багатогранна платформа з сходами, з якої в давнину читали Святе Письмо, співали псалми та промовляли проповіді.
2. У сучасній церковній практиці — спеціально обладнане місце (кафедра, помост) у храмі перед іконостасом, з якого священнослужитель виголошує проповідь та читає Євангеліє.
3. У переносному значенні — місце, з якого проголошуються ідеї, висловлюються важливі думки; трибуна.
Амбрит — рідкісна природна органічна смола, що викопується, зазвичай знаходиться на узбережжях Балтійського моря; один із видів бурштину, для якого характерний молочно-білий або жовтувато-білий колір і непрозорість.
Амбрит — штучна органічна речовина, що імітує природний амбрит за зовнішнім виглядом і властивостями; використовується для виготовлення недорогих прикрас та декоративних виробів.
Амбросівна — по батькові від чоловічого імені Амбросій (Амвросій), що вживається по відношенню до дочки; аналог російського відмінкового по батькові “Амвросівна”.
Амбросіївна — власна назва селища міського типу в Донецькій області України, адміністративного центру Амбросіївської міської громади.
1. У давньогрецькій міфології — їжа богів, що дарувала їм безсмертя та вічну молодість; часто протиставлялася нектару (напою богів).
2. Переносно: надзвичайно смачна, вишукана їжа або напій.
3. Ботан. Рідкісна назва для деяких ароматних рослин, зокрема для роду Ambrosia з родини айстрових (складноцвітих), до якого належать зокрема амброзія полинолиста — звичайний бур’ян-алерген.
1. Похідне прізвище, утворене від імені Амбросій, що вказує на належність до батька на ім’я Амбросій (за зразком “син Амбросія”).
2. Рідкісне прізвище українського, білоруського або польського походження, що використовується як патронімічне прізвище або як друга складова подвійних прізвищ.
Амбрось — власна назва, що походить від грецького імені Амбросій (дав.-гр. Ἀμβρόσιος, утвореного від ἀμβρόσιος — «безсмертний»), вживана як чоловіче ім’я, зокрема у народній та діалектній формі.
Амбрось — власна назва, що вживається як прізвисько або зменшувально-пестлива форма від імені Амбросій.
Амбрось — власна назва, що може використовуватися в літературних творах, фольклорі або побуті для позначення персонажа, часто з відтінком простонародності або історичного колориту.
Амбросьович — українське прізвище, що походить від імені Амвросій (Амбросій).
Амбросьович — поширена назва для географічних об’єктів (наприклад, вулиць) на честь видатних носіїв цього прізвища, зокрема Івана Амбросьовича (1904–1992) — українського радянського діяча, Героя Соціалістичної Праці.