Словник Української
АЛЬВЕОЛИ, -ол, множина (однина — альвеола, -и, жіночий рід), анат. 1. Дрібні пухирці, розташовані у легенях на завершеннях найменших відгалужень бронхів; саме в них надходить повітря при вдиху. У людських легенях основний процес газообміну в організмі відбувається в цих найдрібніших альвеолах (Наука.., 12, 1962, 39).
2. Поглиблення (виїмки) у щелепних кістках, призначені для розміщення коренів зубів.
АЛЬВЕОЛА, -и, ж. Див. альвеоли.
Медичний термін, що позначає запальний процес у лунці зуба, який найчастіше виникає через інфекційне ураження рани під час або після екстракції зуба.
Запалення альвеол (легеневі мішечки) без залучення бронхів. Хронічна форма цього захворювання, при якій стінки альвеол запалені, зазвичай спричинена вдиханням органічного пилу (екзогенний алергічний альвеоліт), проте може виникати і без видимих зовнішніх причин (ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт). Обидва варіанти патології схильні до повільного прогресування з подальшим розвитком фіброзу легень.
Альвеолотомія — це хірургічне втручання, під час якого розтинають стінку зубної лунки. Його застосовують, зокрема, при операції з відрізання верхівки кореня, екстракції непрорізаного зуба або для лікування хронічних гранульованих запалень зубної надкісниці.
Цей термін розкривається у статті «альвеолоцити».
АЛЬВЕОЛЯРНИЙ, -а, -е. Анатомічний термін, що стосується альвеол. Наприклад: альвеолярна емфізема легень.
АЛЬВЕОЛЯРНІ ЗВУКИ. У лінгвістиці — це передньоязичні приголосні звуки, для вимови яких передня частина язика підводиться до ясен верхніх зубів або стикається з ними.
Див. визначення терміна «алгофобія».
Альдегід — це органічна хімічна сполука, що виникає внаслідок окиснення певних спиртів, таких як винний чи деревний. Яскравий приклад — мурашиний альдегід, який є газоподібною речовиною з різким та неприємним запахом, що легко розчиняється у воді (Заг. хімія, 1955, 433).
Альдегіди — це органічні речовини класу хімічних сполук. Вони виникають внаслідок окислення первинних спиртів, таких як винний чи деревний. Їхня молекулярна будова характеризується наявністю карбонільної групи, пов’язаної з атомом водню. Ці сполуки знаходять практичне застосування, зокрема, при виготовленні фенолоальдегідних смол, у парфумерній промисловості та в інших галузях.
Альдегід (як окрема речовина) — це органічна сполука, що утворюється при окисненні спиртів, наприклад винного чи деревного. Яскравий представник — мурашиний альдегід, який є газом із різким, неприємним запахом, що добре розчиняється у воді.
Властивий альдег ідам або стосовний до них.
Цей термін є синонімом до слова “глюкоза”.