• акромоносилабіка

    Акромоносилабіка — віршована форма, у якій кожен рядок складається з одного слова, що починається на ту саму літеру, що й попереднє слово, а закінчується на ту саму літеру, що й наступне слово, утворюючи ланцюгову зв’язку через алітерацію на початку та асонанс у кінці.

    Акромоносилабіка — рідкісна форма експериментальної поезії, що поєднує принципи акровірша (де перші літери рядків утворюють слово або фразу) та монориму (вірш з єдиною римою на всіх рядках), з додатковою умовою однакової кількості складів у кожному рядку.

  • акрон

    1. Місто в США, розташоване на північному сході штату Огайо, адміністративний центр округу Самміт; історично відомий як світовий центр виробництва гуми та резини.

    2. (у спеціальній термінології) Скорочена форма, утворена з початкових частин (складів, букв) кількох слів, що функціонує як самостійне слово (наприклад, “загс” — запис актів громадянського стану); акронім.

  • акроневроз

    1. Медичний термін, що позначає захворювання периферичних нервів кінцівок, яке проявляється болями, порушеннями чутливості, відчуттям оніміння, поколювання або послабленням м’язів у ділянці кистей та стоп.

    2. У вузькому, клінічному значенні — форма неврозу, що характеризується нав’язливим страхом за свої кінцівки, патологічною зосередженістю на неприємних відчуттях у них (наприклад, відчуття холоду, болю, “мурашок”) без органічного ураження нервів.

  • акронічний

    1. (у астрономії) що стосується акронічного сходу або заходу небесного тіла, коли воно з’являється над горизонтом у момент заходу Сонця або, навпаки, заходить під час сходу Сонця.

    2. (переносно, рідко) такий, що відбувається в сутінках, присмерках; пов’язаний із перехідним, межовим станом між двома явищами або добами.

  • акроостеопатія

    Акроостеопатія — рідкісне захворювання кісток, що характеризується патологічним потовщенням та склерозом (здуттям) кісток дистальних (кінцевих) відділів кінцівок, зокрема пальців рук і ніг, а іноді й інших трубчастих кісток.

  • акропатія

    Акропатія — медичний термін, що позначає захворювання кінцівок (рук або ніг), зокрема їх дистальних відділів (кистей, стоп, пальців).

    Акропатія — у літературі та мистецтві: художній прийом або тема, що зосереджена на зображенні кінцівок (наприклад, рук) як засобі вираження емоцій, стану персонажа або символічного значення.

  • акропахія

    Акропахія — власна назва села в Україні, що існувало на території сучасної Херсонської області до середини ХХ століття; зниклий населений пункт.

  • акропігментація

    Акропігментація — медична процедура, при якій пігмент вводиться в верхні шари шкіри для маскування або корекції ділянок депігментації (наприклад, при вітиліго), шрамів чи татуювань.

  • акроплевральний

    1. (у зоології, ентомології) Пов’язаний з акроплеврою — верхньою частиною плеври (бічної стінки) сегмента тіла комахи або іншого членистоногого.

  • акроплеврогенний

    1. (у ботаніці) такий, що пов’язаний з акроплеврогенезом — способом формування листкових зачатків у рослин, при якому вони виникають лише у верхній частині точки росту пагона (меристеми).