• аргенторат

    1. Аргенторат — назва давнього кельтського поселення на території сучасної Франції, на місці якого виникло місто Страсбург.

    2. Аргенторат — у давнину: назва річки Іль (фр. Ill), притоки Рейну, на берегах якої розташовувалося однойменне поселення.

  • аргентотипний

    1. (фотогр.) Стосується аргентотипії — раннього фотографічного процесу, при якому світлочутливий шар на основі солей срібла наносився безпосередньо на папір.

    2. (мист.) Виконаний або одержаний за допомогою аргентотипії; властивий аргентотипії.

  • аргентоярозит

    Аргентоярозит — мінерал класу сульфатів, рідкісна срібловмісна різновидність ярозитів, хімічна формула: KAg3Fe3+3(SO4)2(OH)6.

  • арґентум

    1. Хімічний елемент з атомним номером 47, срібло (від латинської назви Argentum); термін, що вживається переважно в науковому, особливо латинському, контексті для позначення цього металу.

    2. У геральдиці — один з двох металів (поряд із золотом — аурумом), який у блазонуванні (описі гербів) позначає срібний (білий) колір або срібну фарбу на гербі.

  • арґоново-іонний

    1. Пов’язаний з використанням іонів арґону, стосовний до них; заснований на дії іонізованого арґону.

    2. У техніці та технології: такий, що працює на основі арґону та його іонів, призначений для обробки поверхонь (наприклад, лазерного матеріалів) за допомогою іонізованого арґону.

  • арґонодуговий

    1. Пов’язаний з електричним дуговим розрядом, що горіє в атмосфері інертного газу арґону, який застосовується для зварювання, різання або плавлення металів.

    2. Стосунний до технології або обладнання, що використовує такий розряд, наприклад: арґонодугове зварювання, арґонодугова лампа.

  • аргос

    1. Місто в Греції, один з найдавніших і найважливіших центрів у регіоні Арголіда на півострові Пелопоннес, відомий з мікенських часів.

    2. Історична область в Стародавній Греції, розташована на північному сході Пелопоннесу, центром якої було однойменне місто.

    3. У давньогрецькій міфології — персонаж, син Зевса та Ніобі, епонім (особа, що дала назву) міста та області Аргос.

    4. У давньогрецькій міфології — сторожовий велетень (Аргус) з безліччю очей, якого Гера приставила стерегти Іо; вбитий Гермесом.

  • аргульоз

    1. Захворювання овець, збудником якого є трематода роду Dicrocoelium, що паразитує в жовчних протоках печінки; дікроцельоз.

    2. Застаріла назва гельмінтозної хвороби овець, яку спричинюють певні види паразитичних червів-трематод.

  • аргументарій

    1. У логіці та риториці — систематизований набір аргументів, доводів або доказів, що використовуються для обґрунтування певної позиції, теорії чи висновку; структурована сукупність міркувань, спрямованих на переконливе доведення істинності чи хибності якогось твердження.

    2. У сучасній термінології (особливо в галузях, пов’язаних з комунікацією, політикою, бізнесом) — стратегічно підготовлений комплекс переконливих положень, фактів і логічних конструкцій, призначений для ефективного відстоювання інтересів, позиції чи продукту в публічному дискурсі, переговорах або презентаціях.

  • аргументозв’язний

    1. (у логіці та аргументології) такий, що містить або демонструє логічний зв’язок між аргументами (посилками) і висновком; властивий правильно побудованому умовиводу, де висновок логічно випливає з наведених підстав.

    2. (переносно, про текст, мовлення або позицію) чітко структурований, обґрунтований і послідовний, де окремі частини (твердження, ідеї) логічно взаємопов’язані та підкріплюють одна одну.