Словник Української
Астматичний, -а, -е. 1. Властивий астмі, такий, що виявляє ознаки цієї хвороби. Він робив шумні астматичні вдихи, був схвильований і почервонів (Тулуб, “Людолови”, II, 1957, 507).
2. Той, що страждає на астму. Людина з астмою.
3. Призначений для боротьби з астмою, її терапії. Лікарська рослина від астми.
Астрагал — це рід рослин (Astragalus), представники якого можуть бути однорічними або багаторічними, а за формою — трав’янистими або кущовими. У науковій літературі, зокрема, відмічалося вивчення ботаніками запасів видів астрагалу, що виділяють камедь (журнал “Наука”, №11, 1956 р., стор. 32).
Астральний світ — це невтілений у фізичну форму простір, що віддзеркалює матерію нашого світу та слугує каналом для надходження зовнішнього енергетичного впливу на людину.
В окультних практиках під цим поняттям також мають на увазі специфічний стан самозаглиблення, коли духовна основа індивіда тимчасово полишає межі земного простору.
Застаріле прикметникове слово, що має два значення. Перше — який стосується зір, властивий небесним світилам; наприклад, «астральне світло».
Друге значення є переносним: відірваний від реальності, надчуттєвий, нематеріальний. Як ілюстрація використовується цитата з твору С. Тичини: у ворогів мистецтво безжиттєве, астральне, тоді як у нас воно є реальним і дійсним.
Астрапофобія — це психічний розлад, що проявляється у нав’язливому та неконтрольованому страху перед такими природними явищами, як гроза, гуркіт грому та спалахи блискавки.
Астро — це початковий компонент складних слів, який вказує на зв’язок із зоряними тілами або астрономією, як-от у термінах «астроспектроскоп» чи «астрофотографія».
Корекція орієнтації космічного апарата в просторі, що здійснюється на основі даних від спеціальних давачів, які фіксують напрямок на зорі чи інші астрономічні об’єкти.
Астрокупол — це споруда у вигляді вежі, що має купол і призначена для спостереження за небесними тілами.
Астролог – це особа, яка професійно вивчає астрологію; віщує за зірками. У добу Середньовіччя володарі та королівські двори часто утримували таких спеціалістів, щоб ті передбачали майбутнє, спостерігаючи за положенням небесних світил (Наука.., 8, 1959, 46).
За переказами, він мав талант до складання гороскопів і вважався майстром цієї справи, перевершуючи інших астрологів Європи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 275).
Жіночий відповідник до іменника «астролог».