1. (про особу) Добровільно здатися владі, прийти з повинною для притягнення до відповідальності; заявити про свою готовність бути заарештованим.
2. (переносно, рідко) Добровільно підкоритися чому-небудь, віддати себе у чиюсь владу.
-
аретуза
1. У давньогрецькій міфології — німфа, перетворена богинею Артемідою на джерело, щоб урятувати від переслідувань річкового бога Алфея.
2. Рід рідкісних орхідей (Arethusa) з однією квіткою, поширених у болотистих місцевостях Північної Америки; назва походить від імені німфи.
3. У астрономії — мала планета (астероїд) під номером 95, відкрита в 1867 році і названа на честь німфи.
-
арефа
1. (в історії) Податок на утримання царських чиновників та війська, який збирали на Русі-Україні у Х–ХІІ століттях.
2. (в історії) Штраф за вбивство або поранення, що сплачувався князю в Київській Русі замість кровної помсти.
-
ареф’єв
Ареф’єв — українське прізвище російського походження, утворене від чоловічого імені Арефій (давньогрецького або арабського походження).
Ареф’єв Володимир Васильович (1930–1996) — український радянський живописець, заслужений художник УРСР, відомий своїми пейзажами та жанровими картинами.
Ареф’єв Олександр Миколайович (нар. 1960) — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Індія та Федеративній Демократичній Республіці Непал (з 2021).
-
арефівна
1. (істор.) Українська скорописна азбука XVI–XVII століть, що використовувалася в канцелярському діловодстві та приватному листуванні; названа на честь видатного українського вченого та графіка Івана Ареф’євича (Арефія), який удосконалив її систему.
2. (палеогр.) Стиль письма, характерний для українського скоропису доби козацтва, що відрізняється швидкістю написання, зв’язністю літер, специфічними накресленнями графем та численними скороченнями.
-
арефіївна
Арефіївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Арефій (Арефа). Вказує на ім’я батька особи. Наприклад: Марія Арефіївна.
-
арефій
1. (історичне) Неписьменна або малограмотна людина в Україні XVI–XVIII століть, яка замість власного підпису ставила на документі особливий знак — «арефу» (у вигляді хреста, круга, трикутника тощо).
2. (переносне, розмовне) Нерозумна, обмежена, неосвічена людина; простак, недоумкуватий чоловік.
-
арефійович
1. Прізвище українського походження, утворене від імені Арефій (варіант церковного імені Арій або Арефа) за допомогою патронімічного суфікса -ович, що вказує на належність до роду, сина певної особи (“син Арефія”).
2. Історична особа — представник козацької старшини або шляхтич Війська Запорозького часів Гетьманщини, який носив це прізвище (наприклад, відомий полковник часів Руїни Іван Арефійович).
-
арефович
1. Прізвище українського літературознавця, критика та публіциста, професора, академіка НАН України Миколи Арефовича (Микола Арефович, 1937—2021).
2. У сучасному медійному та публічному дискурсі — прізвище українського письменника-фантаста, публіциста та блогера Олеся Арефовича (Олесь Арефович, нар. 1963).
-
аризоїдний
1. (геол.) Пов’язаний з аризоїдами — гіпотетичними великими метеоритними кратерами на поверхні Землі, які мають характерну кільцеву структуру; властивий аризоїдам.
2. (астрон.) Стосовний аризоїдів — класу астероїдів, орбіти яких перетинають орбіту Марса, але не сягають орбіти Юпітера; властивий аризоїдам.