Словник Української
1. Призначений для агітації та пропаганди, тобто для систематичного поширення певних ідей, поглядів або вчень з метою вплинути на свідомість, настрої та активність мас.
2. Характерний для агітації та пропаганди, властивий їм; що має на меті переконання та залучення на свій бік.
Невеликий мобільний колектив (зазвичай художньої самодіяльності), створений для проведення агітаційної, пропагандистської або просвітницької роботи серед населення шляхом виконання коротких художніх номерів (пісень, сценок, декламації).
Спеціально обладнаний залізничний вагон, призначений для агітаційно-пропагандистської, просвітницької або культурно-освітньої роботи серед населення, особливо в віддалених районах.
1. (грецька міфологія) Одна з трьох харит (грацій), богинь краси, радості та урочистості; уособлення пишноти та блиску.
2. (астрономія) Мала планета (астероїд) номер 47 у Сонячній системі, відкрита 1857 року; названа на честь міфологічної богині.
3. (рідко, в літературі) Вживається як жіноче ім’я або поетичне найменування, що символізує красу, веселість.
Аглікеноз — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі; належить до Маразліївської сільської територіальної громади.
1. Нецукрова частина молекули глікозиду, що утворюється після відщеплення цукрового компонента (глікону) внаслідок гідролізу.
2. Органічна сполука (часто фенольної, стероїдної або терпеноїдної природи), до якої кріпиться залишок цукру, утворюючи глікозид.
1. Стосований до агломерату (у техніці — спікання дрібних матеріалів у грудкувату масу), призначений для його виробництва або отриманий за його допомогою.
2. Стосований до агломерації (у географії — злиття населених пунктів у єдину урбанізовану зону), властивий їй або що стосується агломерації.
1. (про матеріали) Який отриманий шляхом агломерації — технологічного процесу спеціального спікання або злипання дрібних частинок (наприклад, руди, концентрату, полімерних відходів) у міцні шматки при високій температурі.
2. (про місто чи територію) Який утворився внаслідок агломерації — зрощення населених пунктів (переважно міст) у єдину просторову систему через їхнє територіальне розширення та інтенсивні економічні та транспортні зв’язки.
1. Призначений для агломерації (у технологічному процесі) — для утворення агломерату з дрібних матеріалів (руди, концентратів тощо) шляхом спекання.
2. Такий, що стосується процесу агломерації або об’єднання окремих частин у єдине ціле.
1. Технологічний процес утворення агломерату — штучної сипкої сировини (наприклад, руди, концентрату) шляхом спеціального спікання дрібних матеріалів у міцні грудки (брикети) при високій температурі.
2. У соціології та географії — процес зростання та злиття населених пунктів (міст, селищ) у єдину урбанізовану територію (агломерацію) внаслідок їхнього розширення та розвитку економічних і транспортних зв’язків.
3. У загальному значенні — процес нагромадження, збирання окремих частин або елементів у щільне, компактне ціле; укрупнення.