Значення
- (Виробництво) –
Технологічний процес утворення агломерату — штучної сипкої сировини (наприклад, руди, концентрату) шляхом спеціального спікання дрібних матеріалів у міцні грудки (брикети) при високій температурі.
- (Соціологія) –
У соціології та географії — процес зростання та злиття населених пунктів (міст, селищ) у єдину урбанізовану територію (агломерацію) внаслідок їхнього розширення та розвитку економічних і транспортних зв’язків.
- (Техніка) –
У загальному значенні — процес нагромадження, збирання окремих частин або елементів у щільне, компактне ціле; укрупнення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. агломерування, р. агломерування, д. агломеруванню, з. агломерування, о. агломеруванням, м. агломеруванні, к. агломерування