1. Хірургічна операція з видалення чоловічих статевих залоз (яєчок), кастрація.
2. Переносно: позбавлення чогось характерного, потужного або чоловічого начала; ослаблення, знесилення.
-
гельсінська
1. (гельсінська угода) — загальна назва документів, підписаних у 1975 році на Нараді з безпеки і співробітництва в Європі в Гельсінкі (Фінляндія), зокрема Заключного акта, що встановлював принципи міжнародних відносин (суверенна рівність, непорушність кордонів, мирне врегулювання суперечок, невтручання у внутрішні справи, повага прав людини тощо).
2. (гельсінська декларація) — міжнародний документ, що встановлює етичні принципи проведення медичних і біологічних досліджень з участю людини, прийнятий Всесвітньою медичною асоціацієєю в Гельсінкі у 1964 році та періодично оновлюваний.
3. (гельсінська група, гельсінський комітет) — назва громадських організацій з моніторингу дотримання прав людини, створених у різних країнах на основі принципів Гельсінських угод (наприклад, Московська гельсінська група).
-
втолочування
Процес або дія за значенням дієслова “втолочувати” — насильно втискати, вбивати щось у щось, зазвичай з використанням удару або тиску.
У технічних та промислових контекстах — операція обробки металу (або іншого матеріалу) тиском, при якій заготовку втискують у порожнину штампа для надання їй певної форми; об’ємне штампування, кування в підкладному штампі.
-
емаскулятор
Медичний інструмент або пристрій для видалення яєчок у тварин або людей (кастрації).
Пристрій для механічного видалення тичинок у рослин з метою контролюваного запилення в селекційній роботі.
-
гельсінкі
1. Місто в Фінляндії, столиця держави; офіційна назва — Гельсінкі (фін. Helsinki), також поширена шведська назва Гельсінгфорс (Helsingfors).
2. У складних назвах міжнародних угод, організацій та подій, пов’язаних із цим містом (наприклад, Гельсінські угоди, Гельсінський процес, Гельсінський комітет).
-
втокмачування
Втокмачування — процес інтенсивного, настирливого вмовляння або переконування когось у чомусь, часто з використанням постійних повторень та наполегливості.
Втокмачування — у технічному контексті: спосіб глибокого просочування (імпрегнації) деревини розплавленими смолами або хімічними речовинами шляхом поєднання високого тиску та температури для надання їй особливих властивостей.
-
втовкмачування
Процес або дія за значенням дієслова “втовкмачувати” — нав’язувати комусь щось шляхом багаторазового повторення, постійного пояснення або наполегливого переконування, часто з метою засвоєння знань, ідей або правил.
Результат такої дії — знання, істина або правило, що було нав’язане або засвоєне шляхом наполегливого повторення та пояснення.
-
еманування
1. (у філософії, особливо в неоплатонізмі) Процес виходу, випромінювання, поширення світу чи буття від єдиного першоджерела (Єдиного, Бога, Абсолюту), що розглядається як безперервне та неминуче істечення без втрати його сутності.
2. (у природничих науках, істор.) Виділення, випромінювання, виходження чогось (наприклад, радіоактивних газів, пари, аромату).
3. (перен., книжн.) Поширення, виявлення, вихід чогось від джерела (наприклад, енергії, світла, ідеї).
-
втичка
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (діал.) Те саме, що втич — дію за значенням дієслова «втикати» (встромляти, вколювати); предмет, який втикають кудись.
-
гельсінкський
1. Стосунний до Гельсінкі, столиці Фінляндії; властивий цьому місту, що походить із нього.
2. Пов’язаний з міжнародними угодами, процесами чи організаціями, назва яких походить від міста Гельсінкі (наприклад, Гельсінкські угоди, Гельсінкський процес, Гельсінкська комісія).